Загальна логіка трьох механізмів
Всі три механізми змінюють контакт людини з собою, але по-різному. Всі три формуються рано, в умовах, де пряме переживання досвіду було нестерпним або небезпечним. При межовому рівні можуть бути домінуючими і стабільними. При невротичному — з'являються як регресія в конкретних темах при інтенсивному навантаженні.
Дисоціація
Відключення від реальності, від пам'яті, від відчуття себе, як цілісної людини. Людина «виходить» зі свого досвіду.
Емоційне відключення
Людина присутня фізично і когнітивно, але внутрішньо відсутня. Думає, говорить, функціонує, але доступу до власних переживань немає.
Злиття
Протилежний рух: людина розчиняється в іншому. Межа між собою і іншим стає розмитою або зникає. «Я не знаю де закінчуюсь я і де починаєшся ти.»
Дисоціація
Суть [Мак-Вільямс]
Відключення від нормальної інтеграції свідомості, пам'яті, ідентичності або сприйняття. Певний досвід відрізається від свідомого переживання: не маскується і не виноситься назовні. Є спектром від нормального до важкого клінічного стану.
Спектр дисоціації
Нормальна (не захист)
Їдете знайомою дорогою і вже приїхали. Читаєте сторінку і думки були далеко. Мозок передає рутину на автоматичний режим — це ефективність, не захист.
Середній рівень
Захист як відповідь на стрес. Під час важкої розмови «виходить» — сидить і киває але відсутня. Після конфлікту не пам'ятає деталей. У момент страху спостерігає себе збоку. Психіка знижує «гучність» досвіду.
Важкий рівень
Ознака масивної ранньої травми. Деперсоналізація, дереалізація, дисоціативна амнезія, дисоціативний розлад ідентичності. Потребує уважної клінічної оцінки.
Важка дисоціація — клінічна картина
Деперсоналізація
Відчуття що «я — не я». Чує власний голос ніби здалеку. Спостерігає за собою збоку, ніби дивиться фільм про себе.
Дереалізація
Світ навколо здається не справжнім, як декорація або сон. Кольори блідіші, звуки приглушені, люди ніби маріонетки.
Дисоціативна амнезія
Цілі відрізки часу або важливі події просто відсутні в пам'яті. Буквально порожньо там, де щось мало бути.
Дисоціативний розлад ідентичності
Пов'язаний з тяжкою хронічною травматизацією в дитинстві. Кожна частина може мати свою пам'ять, голос, поведінку, ім'я.
Як формується
Дитина, яку б'ють може «вийти» під час насильства: присутня фізично, відсутня психічно. Це єдиний доступний захист від нестерпного. Проблема — коли цей механізм продовжує вмикатися автоматично вже в безпечному контексті: будь-яка напруга, яка нагадує ранній нестерпний досвід і людина «виходить», навіть якщо зараз нічого страшного не відбувається.
Як виглядає в житті
Приклад 1
Жінка яка пережила насильство в дитинстві: під час близькості з партнером раптово «відключається». Продовжує фізично бути поруч, але внутрішньо кудись "пішла". Партнер відчуває що вона зникла.
Приклад 2
Людина, яка регулярно виступає публічно, систематично «губить» кілька хвилин — продовжує говорити, але не пам'ятає, що саме говорила. Не одиничний випадок від хвилювання, а повторюваний патерн.
Приклад 3. В терапії
Клієнт розповідає про важкий досвід і раптово погляд стає порожнім, темп мови змінюється, людина трохи «поплила». Коротка, але виразна дисоціація.
Емоційне відключення
Суть і відмінність від дисоціації
При дисоціації людина «виходить» з реальності або з пам'яті. При емоційному відключенні реальність залишається, але афективний шар від неї відрізаний. Вона знає, що відбувається, може це описати, але не відчуває.
Відмінність від ізоляції афекту
Ізоляція афекту — невротичний захист, ситуативне відділення почуття від конкретної події або теми. Емоційне відключення — більш хронічний стан, спосіб функціонування: людина взагалі рідко знає, що відчуває, слабкий доступ до емоційного шару в цілому, не лише в конкретній темі.
Як формується
Там, де почуття в дитинстві були небезпечними, непотрібними або не мали до кого донестися. Середовище де емоції знецінювалися: «не вигадуй», «не ной», «будь сильним.» Або середовище настільки хаотичне, що почуття стали надто небезпечними, щоб їх мати. Психіка засвоює: почуття небезпечні або марні — і вимикає доступ до них.
Емоційне відключення і тіло
Афекти при емоційному відключенні існують, вони просто не доходять до рівня усвідомленого переживання. Тіло їх отримує і реагує: напруга в плечах, стиснена щелепа, поверхневе дихання, хронічна втома, дифузні сигнали — незрозуміла тривога, дивна пустота, дискомфорт без адреси і причини. Тіло зберігає те, від чого свідомість відключилася. Саме тому тілесний канал часто є найдоступнішим входом у роботі з цим механізмом.
Злиття
Суть
Людина розчиняється в іншому. Власні почуття, бажання, думки і потреби стають нерозрізнюваними з почуттями і потребами іншого.
Як формується
Окремість була небезпечною
Мати, яка не витримує окремості дитини: читає її думки, відповідає за неї, вирішує, що вона відчуває: «Ти не сердишся, ти просто втомився.» «Тобі подобається ця сукня.» Дитина перестає знати, що вона сама думає і відчуває.
Мати сама злита з дитиною
Передає дитині свої переживання як її власні. Мамі тривожно — дитина засвоює, що їй теж тривожно. Мамі боляче — дитина відчуває відповідальність за цей біль. Межа розмита з обох боків.
Як виглядає в житті
Приклад 1
Людина, яка не знає чого хоче поки не дізнається чого хоче інший. Підлаштовується автоматично, без свідомого вибору. «Що ти хочеш на вечерю?» може викликати справжній ступор.
Приклад 2: злиття vs емпатія
Людина «заражається» емоційним станом інших: входить у кімнату, де хтось засмучений і сама відразу починає відчувати смуток. При емпатії людина розуміє, що відчуває інший і залишається собою. При злитті — вона перестає відчувати себе і починає відчувати іншого замість себе.
Приклад 3
Партнери настільки «разом», що не можуть функціонувати окремо. Один захворів — інший теж не може нічого робити. Один у поганому настрої — обидва паралізовані. Зовні виглядає як глибока близькість, але за цим розмита межа між собою і іншим.
Приклад 4
Людина, яка втрачає себе в стосунках. На початку цікава, має погляди, смаки, а через рік думає так само як партнер, слухає ту саму музику, має ті самі думки. Не помічає як це сталося.
Злиття і близькість — важлива різниця
Справжня близькість можлива тільки між двома окремими людьми. Коли одна людина розчиняється в іншій — близькості немає. Є поглинання.
Злиття в терапії
Як проявляється
Клієнт дуже уважно стежить за реакціями терапевта і підлаштовує розповідь під те, що «сподобається», не розповідає, а вгадує чого від нього очікують. Або переживає кожну паузу терапевта як сигнал, що той незадоволений і одразу починає щось виправляти або вибачатися.
Терапевтична стратегія
Залишатися окремим і присутнім одночасно. Саме цей досвід: що інший може бути окремим і при цьому не зникати і не відходити є тим, чого при злитті ніколи не було.