Внутрішній конфлікт — це загальна назва для ситуації, коли всередині людини одночасно діють різні тенденції, бажання, лояльності, страхи, заборони або частини, які тягнуть у різні боки.
Внутрішній конфлікт може виглядати як:
- конфлікт між частинами психіки;
- конфлікт між двома цінностями;
- конфлікт між різними стосунками.
"В мові нашої програми нам дуже зручно дивитися на внутрішній конфлікт саме через частини психіки. Бо тоді ми бачимо конкретніше: хто всередині чого хоче, чого боїться, що захищає і чому рішення не складається."
Внутрішній конфлікт частіше переживається як зависання, хронічна тривога, виснажливе ходіння по колу, неможливість зрушити, дивне відчуття, що будь-який крок одночасно і потрібний, і небезпечний.
! Не кожна суперечність — глибокий внутрішній конфлікт.
Внутрішній конфлікт — це зіткнення частин психіки, кожна з яких колись виникла з причини і кожна з яких щось важливе захищає.
Як внутрішній конфлікт виглядає глибше
Це часто зіткнення між:
- життям і виживанням;
- потребою і забороною;
- любов’ю і агресією;
- автономією і страхом втрати зв’язку;
- бажанням і моральним образом себе;
- проявленістю і небезпекою бути побаченим.
В конфлікті стикаються не абстрактні “за” і “проти”, а дуже конкретні внутрішні реальності.
Одна частина може мати щось амбіційне, вільне:
- бажання;
- інтерес;
- рух;
- любов;
- силу;
- автономію;
- сексуальність;
- амбіцію.
Інша теж несе не менш вагоме:
- страх втрати;
- заборону на прояв;
- переживання, що за бажання доведеться заплатити любов’ю;
- страх бути покараним;
- сором
- загрозу покинутості.
Амбівалентність як серце багатьох конфліктів
Багато внутрішніх конфліктів народжуються між почуттями до одного й того ж об’єкта, однієї й тієї ж ситуації, однієї й тієї ж потреби.
Якщо психіка не може витримати амбівалентність, вона або починає метатися між полюсами, або організовується так, щоб одну сторону переживати, а іншу — приглушувати, заперечувати, витісняти або захищати.
Типові внутрішні конфлікти
Потреба і заборона
Одна частина хоче:
близькості, тепла, контакту.
Інша каже:
не потребуй; не довіряй; не прив’язуйся; не показуй, що тобі хтось потрібен.
Автономія і лояльність
Я хочу жити по-своєму; хочу обирати себе; хочу вийти в своє життя.
Всередині це переживається як зрада:
сім’ї; батьківського сценарію; ролі, яку я колись мусила виконувати; зв’язку, який тримався на моїй підлеглості або зручності.
Видимість і безпека
Одна частина хоче:
проявлятися, бути помітною, мати голос, місце, вплив.
Інша пам’ятає, що видимість може означати:
сором; оцінювання; тиск; вторгнення; приниження.
Бажання і “порядність”
Я хочу більше:
грошей; сили; задоволення; масштабу; права вибирати себе.
Але десь усередині живе інша правда:
якщо я справді візьму своє, я стану поганою; егоїстичною; небезпечною; схожою на того, хто колись ранив мене.
Інтерес і безпека
Я хочу жити широко, рухатися, пробувати, радіти, насолоджуватися, ризикувати.
Але інша частина каже:
не розганяйся; небезпечно; не сьогодні; не можна стільки хотіти; якщо ти оживеш по-справжньому, буде щось страшне.
Максимально важливо зафіксувати, конфлікт не вирішується перемогою однієї сторони
Для терапевта
Коли терапевт починає бачити внутрішній конфлікт, він перестає:
- штовхати клієнта до “правильного рішення”;
- ставати союзником лише однієї сторони;
- плутати захист із якимось дивним небажанням;
Замість цього він починає питати:
- яка частина тут говорить;
- що саме вона хоче;
- чого боїться інша;
- що стоїть за цим
- якою ціною психіка тримає цю рівновагу;
- що людина боїться втратити, якщо конфлікт справді зрушить.
Підсумки уроку
- Внутрішній конфлікт — це не просто протилежні бажання, а зіткнення кількох внутрішніх правд, кожна з яких має свою історію, свою функцію і свою ціну.
- Конфлікт часто не усвідомлюється прямо. Клієнт частіше приходить не з ясним формулюванням конфлікту, а з його наслідками: тривогою, відкладанням, соматизацією, виснаженням, метанням і повторюваним ходінням по колу.
- Обидві сторони конфлікту мають рацію. Одна несе життя, рух, бажання, окремість. Інша — виживання, безпеку, стару адаптацію, зв’язок, захист від втрати або сорому.
- Конфлікт не вирішується просто перемогою однієї сторони. Якщо іншу не почуто, вона повернеться через симптом, саботаж, відкат або нову хвилю тривоги.
- Для терапевта внутрішній конфлікт — це запрошення побачити складність психіки: яка частина тут чого хоче, яка частина чого боїться і що саме захищається і з цим розібратися.