Травматичний фрагмент досвіду стає автономним і залишається у вічному теперішньому.
Чим травматичний афект відрізняється від просто сильного почуття
Травматичний афект влаштований інакше:
- його занадто багато;
- він підіймається і психіка не може його зв’язати, витримати, осмислити;
- він не переходить далі в нормальний досвід;
- не інтегрується.
І саме тому потім він живе як незавершений стан.
Що означає: афект “застиг”
Що мається на увазі:
- переживання не було прожите до кінця;
- воно не було достатньо витримане в контакті;
- не було пов’язане зі словами, змістом і відчуттям “це вже закінчилося”;
- психіка не перевела його в минуле.
Воно лишилося як окремий шматок:
- страху; сорому; жаху;
- безсилля; люті;
- самотності; приниження;
- або тотальної небезпеки.
Чому він не став минулим
В момент травми психіка була зайнята не тим, щоб “переробити досвід”, а тим, щоб вижити.
І якщо в той момент:
- не було дорослого, який міг це витримати разом із дитиною;
- не було місця, де цей стан міг бути прийнятий;
- не було можливості завершити реакцію;
- не було безпеки, щоб переживання могло розгорнутися,
тоді афект зависає всередині.
Як це виглядає в реальному житті
Частіше це виглядає так:
- відчуття, що раптом “накриває”;
- тіло вже напружене, хоча людина ще не розуміє чому;
- всередині підіймається хвиля, яка явно більша за поточну ситуацію;
- людина різко зникає з контакту;
- може вибухнути так, ніби зараз питання життя і смерті;
- різкий провал в сором, хоча фраза ззовні була доволі нейтральна;
- завмирання там, де не було реальної загрози.
Разом із теперішнім стимулом піднімається цілий старий комплекс:
- той самий афект;
- старе тілесне напруження;
- старе відчуття небезпеки;
- старий висновок про себе;
- старий спосіб захиститися.
Травматичний досвід часто живе поза словами
Частина цього досвіду зберігається:
- тілесно;
- сенсорно;
- емоційно;
- процедурно;
- автоматично.
Частина травматичного досвіду не має повного доступу до мови і осмислення, тому вмикається швидше, ніж людина встигає зрозуміти, що з нею.
Тригер — це така теперішня ситуація, яка певним чином торкається старого неінтегрованого афективного вузла і різко його активує.
Коли активується застиглий афект, людина ніби знову опиняється всередині цього стану.
Що це означає для терапії
- дати цьому досвіду форму;
- дати йому зв’язок із тілом, словами і змістом;
- допомогти витримати те, що колись було нестерпним;
- поступово перевести це з режиму “це відбувається зі мною зараз” у режим “це було зі мною тоді”.
! Важливість темпу, безпеки, стабілізації і контейнерування, а не просто витягування неприємних спогадів.
Підсумки уроку
- Травматичний афект . Це почуття, яке не змогло пройти свій шлях до кінця, не стало цілісним досвідом і лишилося незавершеним.
- Такий фрагмент досвіду може стати автономним і залишитися у вічному теперішньому, як активний вузол переживання.
- Коли цей вузол зачіпається в теперішньому, людина не обов’язково згадує минуле. Частіше вона просто різко входить у старий стан — тілом, афектом, захистом, значенням про себе.
- Тригери виникають там, де теперішня ситуація торкається старого неінтегрованого афективного вузла.
- Для терапії це означає, що потрібно допомогти психіці поступово завершити те, що колись не змогло бути прожите, витримане і зв’язане.