Що таке Інтеріоризація
Інтеріоризація - широкий процес у якому зовнішній досвід поступово стає внутрішньою психічною реальністю - способом дивитися на себе, ставитися до себе, чекати чогось від інших людей.
Як саме дитина вбирає поведінку і стосунки дорослих?
Дитина яка спостерігає як мама дивиться на своє відображення в дзеркалі з критикою — нейронно відтворює цей стан зсередини через дзеркальні нейрони, які активуються і коли людина виконує дію, і коли вона просто спостерігає як цю дію виконує інший.
Інтеріоризація і інтроєкція
Інтеріоризація — широкий процес: як дитина вбирає цілий світ — клімат сім’ї, моделі стосунків, уявлення про себе і про інших.
Інтроєкція — більш конкретний механізм всередині нього: конкретне ставлення конкретної людини входить усередину майже без переробки.
ЯК ДО МЕНЕ — ТАК І Я ДО СЕБЕ
Для терапевта
Один із важливих моментів у роботі показати людині зв’язок:
- “Ви щойно описували як з вами поводилися. І трохи раніше - як ви поводитеся з собою. Ви помічаєте наскільки це схоже?”
- “Ви злитеся на батьків за їхню жорсткість. І водночас з цією ж жорсткістю зараз говорите про себе .”
Що розмикає інтроєкт
- Перше: побачити що це не я. Це те що увійшло в мене. Цей момент сам по собі вже змінює, бо між людиною і голосом з’являється простір.
- Друге: нові питання. Не “чому я така” - а “звідки цей голос? Що він захищає? Чи він справді про зараз - чи про тоді?”
- Третє: новий досвід. Терапевтичні стосунки самі є цим досвідом - вони дають повторюваний досвід іншого ставлення. Поступово цей досвід починає конкурувати з інтроєктом. І змінює спосіб себе відчувати.