Як психодинамічна терапія змінює людину зсередини: що говорить наука
Коли людина приходить до психолога, вона хоче змін. Але що саме відбувається всередині терапевтичного процесу? Які механізми запускають справжні, глибокі й стійкі зміни? Саме цим питанням займалася група дослідників з Університету Буенос-Айреса та Університету Адельфі (США) у масштабному клінічному дослідженні, опублікованому у 2023 році.
Дослідження відстежувало весь хід психодинамічної терапії одного пацієнта - 54 сесії протягом 21 місяця. Кожна сесія аналізувалася незалежними експертами, які оцінювали, як змінювалася особистість клієнта на трьох ключових рівнях: у характері його стосунків з людьми, у внутрішніх психологічних конфліктах і в базовому устрої особистості.
Це не просте спостереження - дослідники застосовували суворий статистичний аналіз часових рядів, щоб побачити, що саме передує покращенню і в якій послідовності відбуваються зміни.
Пацієнт — чоловік 30 років, звернувся по допомогу після того, як одна з двох його паралельних партнерок дізналася про існування іншої і пішла. Його проблема була не лише в ситуації, але й глибше: він не міг бути з однією жінкою, потребував постійного підтвердження своєї привабливості, відчував хронічну тривогу близькості і з трудом регулював власні імпульси.
Саме такі випадки — із переплетенням стосункових, конфліктних і особистісних проблем — є найбільш показовими для розуміння того, як працює психодинамічний підхід.
Науковці виділили три ключові «фокуси» роботи в психодинамічній терапії.

Перший - патерни стосунків. Це те, як людина несвідомо будує стосунки з іншими людьми, які ролі бере на себе, що провокує в партнерів. У випадку Гонсало це виражалося в тому, що він відкидав будь-яку відповідальність за те, що відбувається, губився, коли йому виявляли прихильність, і не вмів встановлювати межі близькості.

Другий — внутрішні конфлікти. Це неусвідомлювані суперечності, які керують поведінкою: наприклад, бажання близькості при одночасному страху залежності, або потреба в любові при неможливості довіритися. У Гонсало таких конфліктів було два: між бажанням турботи і прагненням до самодостатності, а також конфлікт, пов'язаний із необхідністю постійно доводити собі власну цінність як чоловіка через любовні завоювання.

Третій — структура особистості. Це глибинні, відносно стійкі способи функціонування психіки: як людина регулює імпульси, як встановлює та розриває емоційні зв'язки, наскільки здатна переносити невизначеність і внутрішній дискомфорт.
Саме тут дослідження дає найважливіший практичний інсайт.

Аналіз показав: коли клієнт починав усвідомлювати й опрацьовувати свої дисфункціональні патерни у стосунках — це передувало тимчасовому погіршенню його загального стану. Людина починала почуватися гірше перед тим, як стати краще.

Це звучить парадоксально, але пояснення глибоко логічне: справжнє усвідомлення себе — болісний процес. Коли людина вперше по-справжньому бачить, як вона сама створює свої проблеми, це викликає тривогу, розгубленість і тимчасове наростання дискомфорту. І саме це — ознака того, що робота йде по-справжньому.

Далі дослідження показало таку закономірність: робота над внутрішніми конфліктами передувала покращенням у базовій структурі особистості. Іншими словами, клієнт спочатку мав розібратися зі своїми суперечностями, щоб потім покращилася його здатність регулювати імпульси та будувати здорові емоційні зв'язки.

Ця послідовність — спочатку стосунки, потім конфлікти, потім структура особистості — є, на думку авторів, одним із ключових механізмів змін у психодинамічній терапії.
15.03.2026
Що вивчали науковці
Хто такий Гонсало - клієнт у центрі дослідження
Три рівні, на яких відбуваються зміни
Головне відкриття: зміни відбуваються у певній послідовності
Багато терапевтичних підходів працюють переважно з симптомами — з тим, що видно на поверхні: тривогою, поведінкою, думками. І це дає результат. Але дослідження наочно показує: зміни на рівні симптомів і зміни на рівні особистості — це різні процеси, які розгортаються в різний час.

Автори підкреслюють: структурна зміна — тобто глибока перебудова особистості — є специфічним внеском саме психодинамічного підходу. Такі зміни передбачають не просто полегшення симптомів, а формування нових, більш адаптивних способів переживати й діяти в житті.

Простіше кажучи: психодинамічна робота змінює не лише те, як людина почувається сьогодні, а й те, як вона влаштована — як будує стосунки, як реагує на стрес, як поводиться з власними бажаннями і страхами. Це і є стійкий результат.
Чому це важливо для результатів терапії
Науковці використовували спеціальну шкалу для оцінки глибини змін — від самої першої, початкової точки до повної інтеграції проблеми.

Ось як виглядає цей шлях:
  1. Заперечення проблеми. Людина не бачить у собі нічого, що потребує роботи. Конфлікт існує, але повністю витіснений.
  2. Небажана зустріч із проблемою. Тривожні думки та ситуації починають вриватися в життя, але людина ще вбачає причину в зовнішніх обставинах, а не в собі.
  3. Смутне усвідомлення. З'являється відчуття, що щось пов'язане з нею самою. Але прийняти це повністю ще складно.
  4. Прийняття і дослідження. Вперше — повне усвідомлення своєї ролі в проблемі. Активна робота з нею в терапії.
  5. Руйнування старих структур. Найболісніший етап: людина відчуває розгубленість, втрату звичних опор. Але саме тут відбувається справжня перебудова.
  6. Реорганізація. З'являються нові, більш здорові способи переживати й діяти. Старі патерни вже не потрібні.
  7. Інтеграція. Проблема перестає бути проблемою. Нові способи функціонування стали частиною особистості.
Ця шкала показує: справжня зміна — нелінійний процес. Терапія не рухається по прямій угору; можливі відкати, тимчасові погіршення, періоди розгубленості. Все це — не ознаки невдачі, а частина шляху до справжньої трансформації.
Сім щаблів глибокої зміни
Дослідження дає терапевту дуже конкретний орієнтир.

Якщо ви працюєте з клієнтом, у якого є проблеми у стосунках, внутрішні конфлікти і нестабільність особистісного функціонування — важливо розуміти, що ці рівні пов'язані між собою і змінюються в певній послідовності.

Працювати з ними не як з окремими «симптомами», а як із взаємопов'язаною системою — це і є суть психодинамічного підходу.

Автори також підкреслюють практичне значення системної діагностики: коли терапевт від самого початку формулює чіткі терапевтичні фокуси — він краще розуміє свого клієнта, точніше обирає інтервенції та отримує більш стабільні результати.
Що це означає для практикуючого психолога
Джерело: Juan S., Manubens R., Muiños R., Babl A., Gómez Penedo J.M. Mechanisms of change in focused psychodynamic therapy: A systematized single-case time-series analysis. Cogent Mental Health, 2023. DOI: 10.1080/28324765.2023.2266229

Select pages in the Content panel

Made on
Tilda